До́вба, -би, об. Рябой. Діжа вже давня була, погана, ряба... її довбою звано.
Зашари́тися, -рю́ся, -ри́шся, гл. Зардѣться, зарумяниться, закраснѣться. Енея очі запалали, уста од гніву задріжали, ввесь зашаривсь мов жар в печі.
Небувалий, -а, -е. 1) Небывалый.
2) Малоопытный, не знающій людей. Посилає козака молодого, небувалого.
Понагинатися, -наємося, -єтеся, гл. Нагнуться (о многихъ). Верби понагинались над водою.
Пуля, -лі, ж. Дѣтск. Утенокъ.
Розумний, -а, -е. 1) Разумный, одаренный разумомъ. І скотина розумна, даром, що не говорить.
2) Умный. Було собі три брати — два розумних, а третій дурний. Ум. розумненький, розумне́сенький.
Скакунчик, -ка, м. Ум. отъ скакун.
Спалитися, -лю́ся, -лишся, гл.
1) Сжечься. Щоб спалилась з деркачами отта гаспедська буцегарня.
2) Вспыхнуть, вспылить. Спаливсь він та до мене з кулаками.
Умолотися, умелюся, -лешся, гл. Подвергнуться умолу, убыли при помолѣ.
Ущипливий, -а, -е. Ѣдкій, колкій. Лаялись словами ущипливими. Гірка його розмова, ущипливі слова.