Бордюх, -ха, м. 1) Кожа, снятая цѣлою съ козы (или теленка), выдѣланная, завязанная въ тѣхъ мѣстахъ, гдѣ были ноги и хвостъ, а въ томъ мѣстѣ, гдѣ была голова, стягиваемая ремешкомъ, — служитъ какъ мѣшокъ. Бордюх повний муки. Cм. бурдюг. Облупив (козу) бордюгом і дав їму шкуру. 2) = кендюх 3) Мочевой пузырь у животныхъ.
Дові́рити Cм. Довіря́ти.
Зві́льна нар. Медленно, понемногу. Солодьки... звільна вирізувались з-за гори.
Кукібливий, -а, -е. = кукібний. Я похвалила кукібливу і працьовиту мою гостю, що... так повела господарство.
Підправляти, -ля́ю, -єш, сов. в. підправити, -влю, -виш, гл. Подправлять, поправлять, поправить. Оці дощі хлібець підправлять.
Посмуткувати, -ку́ю, -єш, гл. Погрустить.
Прохуховувати, -вую, -єш, сов. в. прохухати, -хаю, -єш, гл. = прохукувати, прохукати. Дивиться в поле, через царину, прохухавши заморозь на склі. Коли ж їй здалось, наче хтось ізнадвору прохуховує.
Пружок, -жка, м.
1) Ум. отъ пруг. На вінцях (у миски) хрещики, на боках пружки.
2) Черешокъ, стебелекъ листка. Сей год не буде капусти: черви поїли, — від листя тирчать самі пружки.
Темнісько нар. = темнісінько.
Уданство, -ва, с. Красота. Все тільки про любощі дбають: то на чорні брови, то на уданство уповають.
