Гика, -ки, ж. = гич.
Зостати. Cм. зоставати.
Зрушитися, -шуся, -шишся, гл. Дрогнуть, сдвинуться. зрушилась земля́ — нар. повѣрье, по которому земля при первомъ весеннемъ громѣ какъ будто вздрагиваетъ. Зрушилась земля, то тепер усе буде рвота.
Кура 2, -ри, ж. Курица. На Юра сховається в житі кура. Жура кудкудаче. Моя кура жовто-бура, ще й чубок, і на правій ніженьці мотузок. Кури сокочуть, у міх не хочуть. Усі кури на сідалі.
Мошна́ч, -ча, м. Раст. Sedum acre L.
Пацірник, -ка, м. Раст. a) Althaea officinalis. б) — дикий. Malva silvestris.
Перекабатити, -бачу, -тиш, гл.
1) Перевернуть, опрокинуть.
2) — на свой. Передѣлать по своему.
Пука, -ки, ж. Конецъ пальца, точнѣе: внутренняя сторона конца пальца. Пісок пальці роз'їдає, крівця пуки заливає. Ум. пучка. Cм. это слово.
Скорохвацький, -а, -е. Спѣшный, быстрый. Проміж таким скорохвацьким ділом ще вспів і трейчи кахикнути.
Щелепа, -пи, ж. Челюсть. Він йому розбив голову — ударив кінською щелепою. Як не перестанеш лаяться, до я тобі щелепи роздеру.
