Валок, -лка, м. 1) Ум. отъ вал. 2) Часть граблей, на которой укрѣплены зубья. 3) Брусъ бороны, въ который вставлены зубья. 4) Часть ткацкаго снаряда шпурів. 5) Часть друлівника. 6) Часть мотовила. 7) = вал 4. Ополудні гребли сіно і в волочки клали щільно. Ум. валочок. 8) = качалка 1. Тісто роскачують валком.
Дріма́ння, -ня, с. Дреманіе. Хилив її сон якийсь, якесь невпокійне дрімання.
Заіскри́тися, -рю́ся, -ри́шся, гл. = заіскрити. Затокотіло у Кобзи серце, заіскрились очі.
Костриця, -ці, ж. Кострика. Я ж думала, що нагаєчка з костриці, аж то вона з поганої сириці.
Куцюруб, -ба, м.
1) Изогнутый палець вслѣдствіе уродства.
2) Названіе танца. Після сіх другі стругали «гусаря», «ой ненько», «материнки», «куцюруба».
Мо́лодь, -ді, ж. Молодежь. Нехай гуляє молодь, більш копи лиха не буде. А зосталась дома тільки молодь, що літать не вміє.
Обаясник, -ка, м. Злой духъ, летающій къ женщинѣ по ночамъ, — часто это умершій мужъ, если жена о немъ сильно горюетъ. Cм. перелесник.
Росходжуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. росходи́тися, -джуся, -дишся, гл.
1) Только сов. в. Заходить, приняться ходить. Ти, козо, росходися, розвеселися. Росходилась, як квочка перед бурею.
2) Усиливаться, усилиться (о вѣтрѣ); сердиться, разсердиться, выйти изъ себя, войти въ азартъ; капризничать, раскапризничаться. Еней і сам так росходився, як на аркані жеребець. Мала дитина не давала досі вночі спокою і часом росходжувалась саме при гостях. Росходився, як московський постіл.
Спродавати, -даю́, -єш, сов. в. спро́дати, -дам, -даси, гл. Продавать, продать, распродавать, распродать. Спродай, спродай, мій батеньку, сей вишневий сад. Купця найшов, спродав і гроші мені приніс.
Тума, -ми, ж. 1) Овца: помѣсь шпанской овцы или шльо́нки съ простой. 2) Человѣкъ смѣшанной породы: одинъ изъ родителей турокъ или татаринъ, а другой — украинецъ. Христіяне і туми зъ христіянъ въ Кримѣ родившіися. Вродився тумою від руської бранки. Козак-тума зведе з ума, не буде любити. Тума танчик водила. Що виведе, то і стане, на дівочок погляне. тумо́ю называютъ хмураго неразговорчиваго человѣка. Якийсь нелюдний, неговіркий, якась тума з його.
