Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

золотитися

Золотитися, -чу́ся, -тишся, гл. Позлащаться; казаться золотымъ. Ще сонечко не піднялось, хмарний Кавказ не золотився. Мак. Г. 37.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 178.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЛОТИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЛОТИТИСЯ"
Грумоті́ти, -мочу́, -ти́ш, гл. = Грюкотіти. І стукотить, і грумотить, за комір вода ллється. Рудч. Чп. 88.
Дітва́ччя, -чя, с. соб. Подростки, дѣтвора. Вх. Зн. 15.
Збу́рення, -ня, с. 1) Разрушеніе, ниспроверженіе. 2) Волненіе, возмущеніе.
Мертв'я́чка, -ки, ж. Эпидемія, моръ. Тоді була мертв'ячка скрізь, люде здорово мерли. Залюбовск. Екатер. у.
Накипі́ти Cм. накипати.
Очиншуватися, -шуюся, -єшся, гл. Поселиться на чьей либо землѣ на чиншевомъ правѣ. Очиншувались — тепер день і ніч кленуть свій дурний розум. О. 1862. IV. 105.
Підступний, -а́, -е́ Коварный. Гидке, як зрада підступна лукава. К. ХП. 53.
Пообпоганювати, -нюю, -єш, гл. Обгадить (во множествѣ).
Посідати II, -да́ю, -єш, сов. в. посісти, -ся́ду, -деш, гл. 1) Одолѣвать, одолѣть. Той з цеї сторони, а той з тієї (Карл та Мазепа), — посідають Полтаву. КС. 1882. ІІІ. 612. Палій посів того лицера, зв'язав його віжками. Драг. 201. 2) Завладѣвать, завладѣть чѣмъ. Не думав я, що ти посядеш мою худобу. Грин. І. 287. Думав худобу Хрущеву посісти. Мир. ХРВ. 54.
Щербан, -на, м. 1) = щербань. 2) Раст.: а) Cirsium rivulare. Вх. Пч. II. 30. Тоже: щербан великий. Вх. Пч. II. 30. б)мали́й = щербанець. Вх. Пч. II. 32.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОЛОТИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.