Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зодягатися

Зодягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. зодягтися, -гнуся, -нешся, гл. Одѣваться, одѣться. Купались, аж померзли, тоді... повилазили з води і почали зодягаться. ХС. VII. 458. З сем'єю вигодувався, зодігся і забувся. Сим. 196. Не журіться тілом вашим, чим зодягтися. Св. Мт. VI. 25.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 177.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОДЯГАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОДЯГАТИСЯ"
Ворухнути, -ну, -неш, гл. Шевельнуть.
Кожом'яка, -ки, м. Кожевникъ. А як вийде на Дніпро мочить кожу (бо він кожом'яка), то не одну несе. ЗОЮР. II. 28.
Нізка, -ки, ж. 1) Мякоть въ тыквѣ. Шух. І. 142. 2) Въ деревѣ: слой, находящійся непосредственно подъ корою, cambium. Шух. І. 176.
Обрізок, -зка, м. 1) Обрѣзокъ. Ум. обрізочок. Що й обрізочки, то на квіточки, а окравочки, то на хрестики. Чуб. III. 395. 2) говорити без обрізків. Говорить не стесняясь, съ полной рѣзкостью. Шух. І. 34.
Переселянин, -на, м. = переселець. Міусск. окр.
Поріддя, -дя, с. Родъ, порода, поколѣніе. Чу у їх поріддя таке, що вони всі однаково нездужають. Лебед. у.
Провинити, -ню́, -ни́ш, гл. Провиниться. Що ж я провинив, що тя питаю? Чуб. V. 89. Будеш бити, сли-м провинила. Гол.
Склепіння, -ня, с. Сводъ. Св. Л. 214.
Утаїти, -ся. Cм. утаювати, -ся.
Хвилинонька, хвилиночка, -ки, ж. Ум. отъ хвилина.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОДЯГАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.