Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зобідити

Зобідити Cм. зобіжати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 176.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОБІДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОБІДИТИ"
Гендльовий, -а, -е. Барышническій, торговый. Це жидок гендльовий.
Згрязи́ти, -жу́, -зи́ш, гл. = згрузи́ти. Згряжена дорога. Черк. у.
Комір, -ра, м. Воротникъ. Не до нашої шиї ті коміри шили. Левиц. І. Ум. комірець. У лисички, каже, гарна шкурка... на комірець. Рудч. Ск. II. 15.  
Купинястий, -а, -е. Поросшій кустами травы; кустистый. Желех.
Озиркнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = озирнутися.
Подвигати I, -гаю, -єш, гл. Подвигать, потаскать тяжести.
Полонянка, -ки, ж. Плѣнница. Ум. полоня́ночка.
Пообхаркувати, -кую, -єш, гл. Обхаркать (во множествѣ).
Потріпки, -ків, м. мн. Клочки льна, отпадающіе при трепаніи его треплом. Черниг. у.
Рогулька, -ки, ж. 1) Ум. отъ рогуля. 2) мн. Раст. Trapa natans L. ЗЮЗО. І. 139.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОБІДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.