Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зобгати

Зобгати, -га́ю, -єш, гл. = зібгати. Чоловік ніс під плечем зобганий кожух. Екатер. у. ( Залюбовск.). Дочитавши, Єремія зобгав у жмені лист. Стор. МПр. 88. Не бгай же гнізда у діброві, а зобгай же гніздечко в степу край дороги. Чуб. V. 1087.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 176.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОБГАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОБГАТИ"
Вапна, -ни, ж. и вапно, -на, с. Известь. Вас. 169, 157.
Гав'Яр, -ру, м. Раст.: а) = гатарак. Acorus calamus L. ЗЮЗО. І. 109. б) Carex riparia L. ЗЮЗО. І. 115.
Паробкувати, -ку́ю, -єш, гл. и пр. = парубкувати и пр.
Повдавлювати, -люю, -єш, гл. Вдавить, втиснуть (во множествѣ). Хлопець... повдавлював йому очі в ямки. Драг. 238.
Позавчора нар. Третьяго дня. Ні! лучче я зав'яжуся хусткою попросту, як позавчора. Левиц. І. 196.
Слабовитий, -а, -е. Болѣзненый. Маркев. 59. Слабовита удова була. Федьк.
Сопільник, -ка, м. Свирѣльщикъ. Ісус побачив сопільників. Св. Мт. IX. 23.
Стукотіти, -чу, -чеш, гл. = стукотати. В хаті у бідного ляда стукоче. Щог. В. 51.
Сухорлявець, -вця, м. Сухощавый человѣкъ. Желех.
Шатнути, -тну́, -не́ш, гл. = шатну́тися. Шатнув по селах і заїхав до Люборацьких. Св. Л. 117. Шатнула дітвора по кутках, знайшла журнал. Св. Л. 41.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОБГАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.