Білогрецький, -а, -е. .? В чистім полі при долині, при широкій доріженьці лежить козаченько молоденький білогрецький.
Ду́мно нар. 1) Задумчиво. Шкода здоганяти, шукати, гукати! Пішла луна по гаєві сумно. Ніхто не озвався, а ні засміявся, зоставсь козак сам собі думно 2) Гордо.
Жаха́нка, -ки, ж. = жахання?
Надіва́тися, -ва́юся, -єшся, гл. = сподіва́тися. Братчика з війська ся надіває. А ти б на чуже не надівалась, а коло свого дбала.
Палуб, -ба, м. = палуба 1 — 3. Ум. палубе́ць.
Переминати, -на́ю, -єш, сов. в. перемня́ти и перем'я́ти, -мну, -неш, гл.
1) Переминать, перемять. Ті орішки, що взяла у Василя, усе в жмені переминає.
2) Пережевывать, пережевать.
3) — кого́ на зуба́х. Ругать, перебирать кого по косточкамъ. Знову почав Грицько гукати на всю хату, перетираючи та переминаючи на зубах не тільки Пріську з Христею, а й увесь рід їх.
Проміння, -ня, с. соб. Лучи. Сонце... сипнуло промінням по росяних травах. Зійшов місяць і вдарив ясним промінням по білих хатах.
Талапання 2, -ня, с. = талапання.
Тютюкати, -каю, -єш, гл. Кричать тютю. Тютюкать добре навчився.... Як гукону було: ей, тю-тю-тютю! то аж листя з дуба посиплеться.
Хвасоля, -лі, ж. = квасоля. Високий, як тополя, а дурний, як хвасоля. Ум. хвасо́ленька, хвасо́лечка, хвасолька.
