Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

значкий

Значкий, -а́, -е́ Мѣченый, замѣтный. имѣющій знакъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 172.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАЧКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАЧКИЙ"
Відчухмарити, -рю, -риш, гл. Высѣчь, отодрать.
Дудко, -ка, м. = одуд. Вх. Лем. 412.
Користно нар. Полезно, выгодно. Чай користніше пити, ніж горілку. Канев. у.
Міх II, міха, м. 1) Мѣшокъ. Збувся батько лиха: збувся грошей з міха. Ном. № 1808. Пішов з пустим міхом по порожні клуні. Ном. № 11043. 2) Мѣхъ для раздуванія. Здихнув тяжко та важко, мов ковальський міх. Ном. № 2277.
Проседіти, -джу, -диш, гл. = просидіти.
Сотак, -ка, м. Житель Шаришской столицы въ Венгріи. О. 1861. І. 265.
Струпливий, -а, -е. Покрытый струпьями.
Таркан, -на, м. = тарган. Драг. 52. Лучче маленька рибка, як великий таркан. Ном. 7293.
Чвара, -ри, ж. 1) Гроза, буря. Козак не боїться ні хмари, ні чвари. Ном. № 763. Серед літечка зашумить-загуде не дай світа, чвара. Макс. (1849). 61. 2) Смута, ссора, драка, война. Бували й мори, й військові чвари. Макс. (1849), 53. Росказали кобзарі нам про войни і чвари. Шевч. 365. 3) Чвара, об. Надоѣдливый человѣкъ. Мнж. 194.
Шкафа, -фи, шкахва, -ви, ж. = скахва. Части: деревянная ручка — колодка, ножъ — шнафа, ножъ къ ручкѣ прикрѣпленъ двумя вушками. Шух. І. 253. Вушка наз. въ Галиціи также антабками. МУЕ. І. 72.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗНАЧКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.