Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

значкий

Значкий, -а́, -е́ Мѣченый, замѣтный. имѣющій знакъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 172.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАЧКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАЧКИЙ"
Ворушило, -ла, с. Рычагъ. Полѣсье.
Домишля́тися, -ля́юся, -єшся = домислятися.
Зави́дувати, -дую, -єш, гл. Завидовать. Ой у броду, ой у броду брамі дівчини воду, там козаченько коня напуває, завидує на її вроду. Н. п.
Иродів, -дова, -ве Иродовъ. Бранное слово. Иродове кодло. Ном. № 895. Иродів сину. Ном. №, 3572.
Наділи́ти Cм. наділяти.
Обезглуздити, -джу, -диш, гл. Лишить разсудка. Який вас обезглуздив кат? Котл. Ен. IV. 50.
Поділок II, -лку, м. Надѣлъ. Поділку у їх по дві десятині. Конст. у.
Старуватий, -а, -е. Довольно старый человѣкъ. Рк. Левиц.
Трясихвістка, -ки, ж. 1) = трясидупа. Вх. Пч. II. 12. 2) пт. Lusciola phoenicurus (и tithys). Вх. Пч. ІІ. 12.
Чвертуха, -хи, ж. = чвертка 3. На потуху випийте чвертуху. Ном. № 11543.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗНАЧКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.