Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

змовини

Змовини, -вин, ж. мн. 1) Уговоръ. І погуби їх серед ради, серед їх змовин нечестивих. К. Псал. 9. 2) Сговоръ. Зробили змовини, а там і весілля справили. МВ. І. 117.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 167.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМОВИНИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМОВИНИ"
Вельбіб, -бобу, м. Родъ крупныхъ бобовъ. Вх. Лем. 396.
Глист, -та, м. Глиста.
Заву́злити, -лю, -лиш, гл. Завязать узломъ. Натяг вірьовку і став зав'язувати. Не вспів він удруге завузлити, як просунулась рука. Стор. МПр. 107.
Налічи́ти Cм. налічувати.
Нашкрябати, -баю, -єш, гл. 1) Нацарапать, начесать. Нашкрябав собі руку. 2) Наскресть. 3) Дурно написать.
Поперетовкувати, -кую, -єш, гл. Тоже, что и перетовкти, но во множествѣ.
Постник, -ка, м. Постникъ. Єв. Мр. II. 18.
Сороміцький, -а, -е. Безстыжій, безстыдный, срамной, неприличный, похабный. Сороміцькі пісні.
Угаяти, -ся. Cм. угаювати, -ся.
Чобан, -на, м. Деревянный сосудъ для молока. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗМОВИНИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.