Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

змітка

Змітка, -ки, ж. Кобыла, у которой постоянно бываютъ выкидыши.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 166.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМІТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМІТКА"
Ворохібник, -ка, м. Мятежникъ. Вх. Зн. 21.
Докі́рливо нар. Укоризненно.
Дору́бувати, -бую, -єш, сов. в. доруба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Дорубывать, дорубить. Дорубай оті дрова та повкидай у хлівець, шоб не мокли на дощі. Харьк. у.
Зави́дки, -ків, мн. Зависть. зави́дки беруть. Завидно. Завидки беруть, що нам не дають. Посл.
Провинник, -ка, м. Виновникъ, провинившійся. Провинників-парубків посадили в холодну. Рк. Левиц.
Просвічатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. просвіти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Освѣщаться, освѣтиться. 2) Просвѣщаться, просвѣтиться. Приступіть до його, просвітіться, люде. К. Псал. 77.
Сватуньо, -ня, м. ласк. отъ сват.
Спотикатися II, -каюся, -єшся, сов. в. спіткатися, -каюся, -єшся, гл. Встрѣчаться, встрѣтиться. Думав, доля зострінеться, — спіткалося горе. Шевч.
Ставчатий, -а, -е. Составной. Желех.
Урити, -ся. Cм. уривати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗМІТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.