Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

змилосердитися

Змилосердитися, -джуся, -дишся, гл. Умилосердиться. Котл. Ен. V. 36. Поки прут знайшов та й одсердився, та на свою миленькую змилосердився. Чуб. V. 581. Крий, Боже, щоб над ним хто з вас змилосердився. Греб. 380. Ісус же, змилосердившись, простяг руку. Єв. Мр. І. 41.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 165.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМИЛОСЕРДИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМИЛОСЕРДИТИСЯ"
Жат́и Ii, жму, жмеш, гл. Жать, сжимать. Як є, так жму, а нема, так жду. Ном. № 13744. Снопочок нажала, к серденьку прижала. Жми, жми, моє серденько. Чуб. III. 250.
Повісити, -шу, -сиш, гл. Повѣсить. За сеє Бог не повісить. Ном. № 114. ЗОЮР. І. 228. Куплю тобі намисто та на шию повішу. Мет. 7.
Попідгортати, -та́ю, -єш, гл. То-же, что и підгорнути, но во множествѣ.
Порошник, -ка́, м. Рогъ для пороха. Вх. Зн. 52.
Приморити, -рю́, -риш, гл. Приморить.
Пуздро, -ра, с. 1) Мочевой пузырь. 2) Мошна у животныхъ. 3) Погребецъ.
Різоватець, -тця, м. Раст. Carices. Лв. 97. Cм. лепішник.
Ростю́чий, -а, -е. = Ростовитий. Міус. окр. (Лобод.).
Сімдесяток, -тку, м. Семьдесятъ. Він таки вже й старенький був, було йому годів сімдесяток. СХО. VIII. 314.
Упиряка, -ки, м. 1) Ув. отъ упирь. Драг. 39. 2) Упрямецъ, злой упрямецъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗМИЛОСЕРДИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.