Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

змарнілий

Змарнілий, -а, -е. Исхудалый (въ лицѣ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 163.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМАРНІЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМАРНІЛИЙ"
Бездонний, -а, -е. = безодній. Над Летою бездонною та каламутною. Шевч. Утопала в бездонну криницю. Чуб.
Безувір, -ра, м. 1) Невѣрный, басурманъ. К. ЦН. 271. 2) Злой, безсердечный человѣкъ. Cм. бузувір.
Жалосливий, жалосливо = жалісливий, жалісливо.
Лопа́ття, -тя, с. = латаття. Шльоп під лопаття, та й до чорта раків! Ном. № 1877.
Моро́зний, -а, -е. Холодный.
Надколо́ти Cм. надколювати.
Обіз, обозу, м. = обоз. За татарми обіз іде, за обозом — кінь турецький. Гол. I. 97.
Пруслук, -ка, м. Чемерка безрукавка съ двумя разрѣзами на бокахъ и тремя назади. Лебед. у.
Соннота, -ти, ж. Сонливость. На бабу все нападає соннота. Рк. Левиц.
Спусткувати, -ку́ю, -єш, гл. = спустіти. Її світлиця спусткувала. Греб. 320.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗМАРНІЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.