Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злодіяка

Злодіяка, -ки, м. Большой воръ. Злодіяка такий, що ні з чим не розминеться. Кв. І. 233. Поночі блукає злодіяка. К. Іов. 53. Ум. злодіячка. Воришка. Мир. ХРВ. 119. Якийсь лихий злодіячка. Мир. ХРВ. 202.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 160.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛОДІЯКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛОДІЯКА"
Гасання, -ня, с. Бѣганіе, прыганіе.
Городи́н, -на, м. Въ пѣснѣ то же, что и го́род. Ой город, город, городин, приїхав Андрієчко челядин. Маркев. 105. Своего рода licentia poetica, допущенная пѣсней ради риѳмы.
Закріпля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. закріпи́ти, -плю́, -пи́ш, гл. Скрѣплять, скрѣпить.
Лихта́рик, -ка, м. Ум. отъ лихта́рь.  
Наустити Cм. наущати.
Позвінчувати, -чую, -єш, гл. Повѣнчать (многихъ).
Понаходитися, -димося, -дитеся, гл. Найтись, отыскаться (во множествѣ). Чи понаходились же коні? — Понаходились: пан позаймав у шкоді. Кіевск. у.
Сваття, -тя, с. соб. отъ сват. Не сміхом сваття, не сміхом. Ном. № 12651.
Тупити, -плю́, -пиш, гл. Притуплять, тупить. Нащо ти ножа тупиш?
Уметати, -таю, -єш, гл. Вбросить. На Свиридона лякають у садку дерево сокирою і приказують: «як не родитимеш, то зрубаю і в піч уметаю». Грин. II. 21.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛОДІЯКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.