Вициркати, -каю, -єш, одн. в. вициркнути, -ну, -неш, гл. Выжать что либо жидкое такъ, чтобы оно брызнуло струей. Вициркати молоко з цицьки; вициркати сік з зілля.
Закінчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Закончить, окончить. Весілля вже, бачте, закінчали. Люде живуть і бідніше, і живуть же якось! — закінчила вона тими словами свою річ.
Зани́шпорити, -рю, -риш, гл. Зашарить. Коло дверей щось занишпорило.
Карабеля, -лі, ж. Изогнутая сабля. Біля боку моталась карабеля, обсажена самоцвітами.
Ма́цатися, -юся, -єшся, гл. 1) Ощупывать. Еней все мацався рукою, щоб не ввалитися куди. 2) Копаться, медленно дѣлать. Мацався, мацався мацько, доки вечір спобіг.
Обренці, -ців, м. мн. Въ мельничной шестернѣ: два деревянные, желѣзомъ окованные круга, въ которые вставлены цѣвки.
Підбороздня, -ні, ж. пт. = веснівка 2.
Проволочитися, -чу́ся, -чишся, гл.
1) = проволоктися.
2) Пробродить. Цілий день проволочився, ходячи то сюди, то туди.
Проміт, -та, м. Разбитной, бѣдовый. О, то проміт!
Хроніка, -ки, ж. Лѣтопись. Ум. хро́нічка. Ченці пишуть у своїх хронічках, що ляхи силоміць зробили з руського княжества польське воїводзтво.
