Байрак, -ка, м.
1) Лѣсокъ въ оврагѣ; буеракъ. Такі були здоровенні та глибокі байраки, що Боже світе! Ой не шуми, луже, зелений байраче! До зеленої неділі в байраках біліли сніги.
2) Мундштукъ при уздечкѣ. Сідло черкеське а пітником, уздечка новісінька з байраком. Изъ пѣсни, приведенной въ «Истор. Новой Сѣчи» Скальковскаго. Ум. байрачок, байраченько.
Гнізденце, -ця, с. = гніздо. Бусьок і бусьчиха увили собі гнізденце.
Де́який, -а, -е. Кой-какой, нѣкоторый. Инший легко робить та хороше ходить; а деякий робить, то й піт крівавий його 'бливає, нічого не має. Забравши деяких троянців, осмалених як гиря ланців, п'ятами з Трої накивав. Сонечко позлизує сніг де з яких горбиків на піску.
Мантя́р, -ра, м. Обманщикъ, мошенникъ.
Мерви́стий, -а, -е. Измятый, помятый. Мервиста солома.
Муру́гий, -а, -е. = моругий. Муругі або чорні свити. Ой ну, коте муругий! Лежав у бур'яні бровко муругий.
Напшо́тити, -шо́чу, -тиш, гл. = напсетити.
Плямкати, -каю, -єш, гл. Чавкать, причмокивать губами.
Примхати, -хаю, -єш, гл. Прихотничать, капризничать. Почне він примхати.
Сікарня, -ні, ж. Доска, на которой рубятъ котлеты.
