Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злинути

Зли́нути, -ну, -неш, гл. Слетѣть; взлетѣть. Злину з дуба. Гол. IV. 446. З дерева злинула голубка, сіла мені на плече. Левиц. Пов. 17. Побачив він Духа Божого, що спустився, як голуб, і злинув на него. Єв. Мт. III. 16. Злинув на дерево.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 158.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛИНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛИНУТИ"
Гарнюсінько нар. = гарнісінько.
Зала́зити, -жу, -зиш, сов. в. залі́зти, -лі́зу, -зеш, гл. 1) Залѣзать, залѣзть, забираться, забраться. Пусти чорта в хату, то він і на піч залізе. Ном. № 2809. Заліз, як муха в патоку. Ном. № 1642. 2) Только несов. в. Запачкать, лазая.
Замоли́ти Cм. замолювати.
Запина́ння, -ня, с. Завѣшиваніе, закрываніе.
Леш сз. Но, только. Втонув, втонув козаченько, леш хусточка плавле. Чуб. V. 309.
Нежит, -та, м. = нежид.
Обіцянка, -ки, ж. Обѣщаніе. Обіцянка — цяцянка, а дурневі радість. Ном.
Позазивати, -ва́ю, -єш, гл. Зазвать (многихъ).
Правіжка, -ки, ж. Взысканіе, требованіе уплаты. Мир. ХРВ. 357. Cм. правина.
Татарюга, -ги, м. Ув. отъ татарин. Ей ти, татарюго, сідий бородатий, на що ти уповаєш? АД. І. 172.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛИНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.