Випряжний, -а, -е. Выпряженный? Встрѣчено только въ пѣснѣ, опубликованной у и повидимому фальсифицированной: Коні воронії, коні випряжнії.
Жоломі́йка, -ки, ж. Ум. отъ жоломія.
Зашмо́ргуватися, -гуюся, -єшся, сов. в. зашморгну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Затягиваться, затянуться (о петлѣ и пр.).
Лучни́к, -ка́, м. 1) Труба для вывода дыма изъ хаты, при освѣщеніи ея лучиною. 2) Дѣлающій луки. 3) Стрѣлокъ изъ лука. Були мізерні лушники, що знали тільки лук та сагайдак, та стріли.
Морґува́ти, -ґую, -єш, гл. Дѣлить на морги.
Несплячки, -чок, ж. мн. Безсонница (у дѣтей).
Привселюдно нар. Открыто; публично. Бачилась з своїм козаченьком привселюдно на «вулиці».
Схрякатися, -каюся, -єшся, гл. Отхаркаться. Покуре люльки, то й схрякається чоловік, то й лекше на груди.
Тиркання, -ня, с.
1) Произнесеніе звуковъ: трр.... Трррр!.... роздалося голосне й високе тиркання вподовш улиці.... Чимала валка парубків показалася.
2) Названіе дѣйствія отъ тиркати 2.
Тужіння, -ня, с. Плачъ съ причитаніями. Тужіння по мертвому.
