Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зичити

Зи́чити, -чу, -чиш, гл. Желать, хотѣть. Нехай ті плачуть, що нам зле зичуть. Ном. № 2393. Старий Гуня доброго тобі здоров'я зичить. Стор. МПр. 140.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 152.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗИЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗИЧИТИ"
Біловидий, -а, -е. Бѣлолицый. Ум. біловиденький. О. 1862. IV. 75.
Відійматися, -маюся, -єшся, гл. Разставаться. Не клопоч мені голови, бо я і так клопіт маю, від роду ся відіймаю. Pauli.
Відколи нар. 1) Съ какихъ поръ. Відколи пішов, та й нема. Рудч. Ск. ІІ. 35. 2) Съ тѣхъ поръ, какъ. Ще не чула, одколи живу на світі. Левиц. Пов. 341.
Дзюбо́к, -бка́, м. 1) Ум. отъ дзюб. 2) Cм. Ґельґів. Шух. І. 175.
Дійня́ти, гл. См. Дійма́ти.
Зблякува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Поблекнуть. Біле личко не зблякує, а ні чорні брови. Гол. І. 314.
Надаве́ць, -вця́, м. и нада́вця, -ці, м. 1) Датель, даритель, жертвователь. 2) Учредитель, основатель.
Наддо́вбувати, -бую, -єш, сов. в. наддовба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Наддалбливать, наддолбить.
Пов'язатися, -жуся, -жешся, гл. 1) Надѣть на голову повязку, ленту. 2) Окончить связываніе сноповъ. Зміев. у. 3) Образовать завязь. Пов'язались були добре огірки й кавуни, та дощу не було довго, то й в'язь посохла. Волч. у.
Поприкривати, -ва́ю, -єш, гл. Прикрыть (во множествѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗИЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.