Гу́ркати, -каю, -єш, гл. 1) Стучать, грохотать. Прибіг він до хати, став у двері гуркать. Дощечка густиме та гуркатиме. Гуркали дверима. Cм. Грюкати. 2) О доеніи: сразу выжимать молоко изъ всего вымени. Вівчар.... ловить (вівцю) за дійки і уперед їх продоює пальцями; потім гуркає рукою відразу з цілої икри. 3) Ворковать. Голуб гуркати.
Дра́пкати, -каю, -єш, гл. = дряпати.
Зади́млювати, -люю, -єш и задимля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. задими́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Заканчивать, коптить, закоптить. Повісив задимлювати. Стояла... сахарня з високим задимляним стовпом.
Закупний, -а, -е. закупні куми́ = окупні куми́.
Квасити, -шу, -сиш, гл.
1) Квасить.
2) Окислять.
3) — губи. Имѣть кислую мину. Жінкам та дітям можно квасить губи.
Му́рзати, -заю, -єш, гл. Пачкать, марать (лицо, руки).
Побурлакувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть бурлакою.
Роботяй, -тяя, м. = роботяга.
Хваток, -тка, м. Въ выраженіи: на хватку. Наскоро, спѣша. Випив на хватку стакан чаю.
Храмий, -а, -е. = хромий. Сліпий не баче, а храмий не скаче.
