Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

биць-биць!

Биць-биць! меж. для призыва телятъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 58.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИЦЬ-БИЦЬ!"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИЦЬ-БИЦЬ!"
Дошку́лити Cм. дошкуляти.
Зіста́ритися, -рюся, -ришся, гл. Состариться.
Зупинити, -ся. Cм. зупиняти, -ся.
Ледачи́на, -ни, об. = ледащо, ледащиця. Гол. II, 427. Вх. Лем. 431.
Натще нар. 1) Натощакъ. 2) Напрасно. Не натще зветься той ліс Чичисбеєвим. О. 1861. XI. 28.
Норичуватий, -а, -е. Вольной фистулой.
Підчинка, -ки, ж. Оборка на подолѣ юбки. Гол. Од. 21.
Полупати, -паю, -єш, гл.очима. Похлопать, поморгать глазами. Офіцер полупав-полупав очима, за шапку та й за двері. О. 1861. IX. 77.
Попростати, -таю, -єш, гл. Направиться. Покинув її і весільних, сам попростав до хати. Г. Барв. 202.
Шурин, -на, м. Шуринъ. Ном. № 3409. Убив брата мойого, ще шурина свойого. Чуб. V. 739.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БИЦЬ-БИЦЬ!.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.