здоганяти
Здоганя́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. здогна́ти, здожену́, -не́ш, гл. Догонять, догнать. Жінка за їм у погоню вози здоганя, воли заверта.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 146.
Том 2, ст. 146.