Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

здирливий

Зди́рливий, -а, -е. Грабительскій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 144.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДИРЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДИРЛИВИЙ"
Ґру́ля, -лі, ж. Картофель. Вх. Лем. 408.
Дівошлю́б, (дівослюб), -ба м. 1) Сватъ. 2) Названіе обряда сватовства въ нѣкоторыхъ мѣстностяхъ, напр. въ Кобр. у. Гродн. губ. Чуб. IV. 658. Дай мені, Боже, од батенька вийти, до свекорка прийти, — бо вже мені докучили части дівошлюби столи устилаючи, кубочки сповняючи. Рк. Макс. Cм. Злюбини.
Наглуми́тися Cм. наглумлятися.
Невірненький, -а, -е., Ум. отъ невірний.
Позлитка, -ки, ж. = ожеледиця. Вх. Лем. 452.
Порослий, -а, -е. Заросшій, поросшій.
Потьопатися, -паюся, -єшся, гл. = потьопати.
Припустити, -ся. Cм. припускати, -ся.
Приставити Cм. приставляти.
Семиряга, -ги, ж. = семеряга. На козакові шати дорогії: три семирязі лихії. АД. І. 168.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗДИРЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.