Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

здекретувати

Здекретува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Опредѣлить, назначить. Яку б кару ледачому пакостникові здекретувати? К. ЧР. 272.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 143.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДЕКРЕТУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДЕКРЕТУВАТИ"
Галасний, -а, -е. = галасливий. Желех.
Зацмо́кати, -каю, -єш, гл. Зачмокать. Аж руки догори підняли, аж зацмокали. Стор. І. 45.
Мину́шка, -ки, ж. Скоропреходящая. Грушка — минушка: буде та й минеться. Ном. № 12396.
Мокли́ця, -ці, ж. Раздавленное вшиное яичко.
Мо́рківка, -ки, ж. Ум. отъ мо́рква.
Окульбачити, -чу, -чиш, гл. Осѣдлать.
Пасисто нар. Полосами. Висипав мак пасисто.
Стьобати, -ба́ю, -єш, гл. = стібати.
Урити, -ся. Cм. уривати, -ся.
Шнурувати, -ру́ю, -єш, гл. 1) Шнуровать, зашнуровывать. На ножейках мат шнуровані дітки. АД. І. 43. 2) Увязывать веревками.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗДЕКРЕТУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.