Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

здекретувати

Здекретува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Опредѣлить, назначить. Яку б кару ледачому пакостникові здекретувати? К. ЧР. 272.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 143.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДЕКРЕТУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДЕКРЕТУВАТИ"
Бакхичний, -а, -е. Вакхическій. Левиц. І. 520.
Затріма́ти, -ма́ю, -єш, и пр., гл. = затримати и пр.
Кудеревий, -а, -е. = кудерявий. Ум. кудере́венький. Росте деревце тонке-високе, а на вершечку кудеревеньке. Kolb. І. 118.
Напастува́ння, -ня, с. Нападеніе, прицѣпка, придирка.
Ополудень нар. Въ полуденную пору. Бігав я, ганявся зранку. Було вже ополудень, як я зустрів одного з них. Новомоск. у.
Пиляка, -ки, ж. = пилюга. Ум. пилячка. Дощ зовсім малий, — тіки побризкав пилячку, а землі й не промочив як слід. Екатер. у. (Залюб.).
Порострачувати, -чую, -єш, гл. Растратить (во множествѣ).
Тапчанників, -кова, -ве Принадлежащій мастеру, дѣлающему тапчани. Шейк.
Увергати, -гаю, -єш, гл. Вбрасывать.
Харцизяцький, -а, -е. Разбойничій. К. Дз. 69.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗДЕКРЕТУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.