Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

здвигати

Здвига́ти, -га́ю, -єш, сов. в. здвигну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Сдвигать, сдвинуть. Бачу, що він здвигає брови. МВ. ІІ. 26. 2) = здвигнутися 2. Ударив кулаком по столу — аж вікна здвигнули. Мир. ХРВ. 195.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 143.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДВИГАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДВИГАТИ"
Барашкувати, -ку́ю, -єш, гл. Болтать, растабаривать. Вх. Зн. 1.
Бархан, -ну, м. Бумазея.
Болючий, -а, -е. Болящій. Яку велику і болючу ношу у серці рану. К. Псал. 210.
Бряжчати, -чу, -чиш, гл. = брязчати.
Від'Їхати Cм. від'їздити.
Жо́втість, -тости, ж. = жовтина.
Мі́ттюнар. = миттю.
Пашний, -а́, -е́ О соломѣ: съ примѣсью травы. Пашна солома.
Розмовляти, -ля́ю, -єш, гл. Разговаривать, бесѣдовать. В кого батько, в кого мати, — є з ким розмовляти. Чуб. V. 266. Сестра з братом іздалека розмовляла. Макс.
Умрець, умерця, м. = мрець. Умерці здвигнулись на родимім полі. Галиц. (О. 1862. І. 109).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗДВИГАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.