Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зголити

Зголи́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Сбрить. Перший раз, як живу на світі, довелось мені зголити вуси. Стор. І. 170. 2) Оголить, обнажить. Переносно: сдѣлать бѣднымъ, нищимъ. Та бодай же ти, корчмо,... та й у пень згоріла, та як ти ж мого сина, та як ти молодого, та навіки зголила. Грин. III. 286.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 139.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОЛИТИ"
Бадоня, -ні, бадуня, -ні, ж. = баденя. Вх. Лем. 389. Ум. бадунька.
Вугрин, -на, м. = зеленяк. Вх. Пч. II. 10.
Звину́ти, -ну́, -неш, гл. = звити. Земля мов риза обветшав і небо як одежу звинеш. К. Псал. 232.
Ідак, -ка, м. = їдець. Желех.
Матня́, -ні, ж. 1) Средняя часть шароваръ, приходящаяся между ногами, длинная и широкая внизу. В червоних штанях оксамитних матнею улицю мете — іде козак. Шевч. 369. 2) Средняя углубленная часть невода. Вас. 186. Далеко на берег полізла мережа двома рядами, а за нею показалась з води широка матня. Левиц. І. попастися в матню. Очутиться въ безвыходномъ положеніи.
Охуднути, -ну, -неш, гл. Похудать. Поки гладкий охудне, то худий здохне. Ном. № 5678.
Пелюшечка, -ки, ж. Ум. отъ пелюшка.
Свавільний, -а, -е. Своевольный, самовольный. Лебед. у. Чуб. I. 164. Чи я ж тобі не казала, не бери ж ти мене, бо я роду свавільного, не навчиш ти мене. Н. п.
Смольний, -а, -е. = смолкий. Соснова тріска дуже смольна. Рк. Левиц.
Унадливий, -а, -е. Назойливый, повадливый. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГОЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.