Валниця, -ці, ж. Перекладина, на которой лежатъ концы вала (въ мельницѣ). . Ум. валничка.
Ґайди́ця, -ці, ґа́йдичка, -ки, ж. Ум. отъ ґайда 1, 2.
Дровору́бня, -ні, ж. Мѣсто, гдѣ рубятъ дрова.
Женьчуги́, -гі́в, м. мн. (вмѣсто: жемчуги). Бѣлые стекляные бусы у гуцулокъ.
Змахувати, -хую, -єш, сов. в. змахну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Смахивать, смахнуть, сметать, сместь. А що, змахнула пил з місяця?
Оглашенка, -ки, ж. Церковныя сѣни между церковью и колокольнею.
Перекудлити, -лю, -лиш, гл. Взъерошить.
Попідсмалювати, -люю, -єш, гл. Опалить снизу (во множествѣ).
Риштак, -ка, м. 1) Канава для стока воды. Желобъ у колодца. 2) Въ мельницѣ: коникъ, палочка, трясущая корытце, изъ котораго падаетъ въ отверстіе жернова зерно.
Скоромний, -а, -е. Скоромный. Як то його душа навернеться в пятницю скоромне їсти.
