Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

згарь

Зга́рь, -рі, ж. 1) Гарь. Ти хоч би згарь з люльки видовбав. Полт. 2) Пригарь въ водкѣ. Пінної без згарі січ відерок опалила суще коропської. Мкр. Н. 20. 3) Выгорѣвшій лѣсъ. Кози пасуть у згарах — вигорілих лісах. Шух. І. 211. 2) Искры, отлетающія при ковкѣ желѣза. Волч. у. (Лободовск.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 137.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГАРЬ"
Їстиво, -ва, с. Ѣда, кушанье, все съѣдобное. Посвятив піп паски та друге їтиво. Грин. II. 334.
Перегуляти, -ля́ю, -єш, гл. Прогулять.
Понаплутувати, -тую, -єш, гл. Напутать (во множествѣ).
Припас, -су, м. Запасъ. Підпалюють гамазини з хлібом і припасами. Стор. МПр. 80.
Приярок, -рку, м. Небольшой оврагъ, отрогъ оврага. Лохв. у.
Столярка, -ки, ж. Жена столяра.
Удовки, -вок, ж. Раст. веселые глазки, Flos trinitatis.
Укутуватися, -туюся, -єшся, сов. в. укутатися, -таюся, -єшся, гл. Закутываться, закутаться. Укутався рядном тай лежить. Черниг. у.
Ферфела, -ли, ж. Мятель. Фр. (Желех.).
Циганя, -няти, с. = циганча. Сидить бідне циганя, попхинькує стиха. Рудан. ІІІ. 102. Ум. циганя́тко. Рудан. І. 97.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.