Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звіринець

Звіри́нець, -нця, м. Звѣринецъ. Добув іще всяких звірів: зайця, ведмедя й лиса — цілий звіринець у себе завів. Рудч. Ск. II. 68.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 132.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІРИНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІРИНЕЦЬ"
Безґрунтовний, -а, -е. Безпочвенный, неосновательный.
Закува́ти Cм. заковувати.
Зву́к, -ка, м. = гук.
Мозчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = мізчити. Мозчили голови і спини. Котл. Ен.
Поверхничка, -ки, ж. 1) Ум. отъ поверхниця. 2) Родъ вышивши. Чуб. VII. 427.
Повідціжувати, -жую, -єш, гл. Отцѣдить (во множествѣ).
Полуде́нькувати, -кую, -єш, гл. = полуднати.  
Поналовлювати, -люю, -єш, гл. Наловить (во множествѣ). Усяких пташок поналовлює та й носе продавати. Богодух. у.
Попасішникувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть пчеловодомъ.  
Склеп, -пу, м. 1) Сводъ. 2) Склепы. Ой казав пан Каньовський ще й склеп склепувати, молодую Бондарівну гарно поховати. Чуб. V. 428. 3) Подвалъ, подземелье; погребъ. Н. Вол. у. Від смерти і в склепу не замуруєшся. Чуб. І. 294. Тільки у Скутарі, в склепу, не дрімають козаки сердеги. Чого вони ждуть? Шевч. 58. 4) Магазинъ, лавка. Гал. Ум. склепик.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВІРИНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.