Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звіди

Звіди, -дів, м. мн. Вывѣдки, развѣдки. Піти на звіди. Аф. 449.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 131.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІДИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІДИ"
Дебеля́ка, -ки, об. Дебелый, плотный, толстый.
До́ти, до́тиль, до́тіль, нар. До тѣхъ поръ, до того времени. Доти лях мутив, доки не наївся. Ном. № 876. Доти ходив, доки не наклав головою. Ном. № 10050.
Дупча́стий, -а, -е. = дуплинастий. Стояв дуб дупчастий. Мнж. 151.
Жартівни́к, -ка, м. Шутникъ.
Зажа́ртий, -а, -е. Ожесточенный, озлобленный.
Іван-зілля, -ля, с. раст. a) Hysopus offic. Шух. І. 21. б)пільське. Echium vulgare. Шух. І. 21.
Калябура, -ри, ж. Лужа. З чужого коня і серед калябури вставай. Ном. № 9691.
Лі́карка, -ки, ж. Лѣкарка. Не я лікарка, сам Господь лікар. Чуб. І. 134. Ум. лікаронька, лікарочка.
Уливатися, -ваюся, -єшся, сов. в. улитися, уллюся, -ллєшся, гл. Вливаться, влиться. 2) Впадать, впасть (о рѣкѣ), 3) Обливаться, облиться. Вона усе сльозами вливалася. МВ. (О. 1862. І. 73).
Фаяти, фаю, -єш, гл. Колыхать, колебать, развѣвать. Стоїть верба над водою, нею вітер фає. ЕЗ. V. 227.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВІДИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.