Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звичай

Зви́чай, -ча́ю, м. 1) Обычай; обыкновеніе. А я такий звичай маю, що по повній випиваю. Чуб. V. 1096. свої́м звич́аєм. По обыкновенію, по своему обыкновенію. Сходились люде і своїм звичаєм навчав їх. Єв. Мр. X. 1. 2) Приличіе. І дітки звичай знають. Ном. № 2850. Слово неправдиве звичаю не знає. Лавр. 123. 3) Нравъ. Ум. звича́єк, звичає́чок. Поміж людьми помоталася, звичаєчків та набралася. МУЕ. III. 160.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 130.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИЧАЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИЧАЙ"
Бистрень, -ня, м. Потокъ, быстрый ручей. Брати мої невірні, як той бистрень, що дзюркотить на провесні в долині. К. Іов. 14.
Закидни́й, -а́, -е́ Многоснѣжный. Зіма закидна. Мнж. 168.
Міч I Cм. меч.
Неу... Слова, начинающіяся этими буквами и не помѣщенныя ниже, Cм. на нев....
Пирій, -рію́, м. Раст. = перій.
Погоріти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Погорѣть, сгорѣть. Погоріли степи, поля і зелені байраки. Н. п. Торік ми погоріли та оце й досі на хату не стяглися — у брата живемо. 2) Побагровѣть. Зоря погоріла дуже на вітер. Грин. І. 11. 3) Загорѣть. Од сонечка погорів, од вітречко, почорнів. ХС. II. 196.  
Пригадати, -ся. Cм. пригадувати, -ся.
Прокормитися, -млюся, -мишся, гл. Прокормиться.
Пропасішникувати, -ку́ю, -єш, гл. Пробыть пасішником. Я в того пана годів із сім пропасішникував. Харьк.
Цаперка, -ки, ж. Заступъ. Пирят. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВИЧАЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.