Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звичай

Зви́чай, -ча́ю, м. 1) Обычай; обыкновеніе. А я такий звичай маю, що по повній випиваю. Чуб. V. 1096. свої́м звич́аєм. По обыкновенію, по своему обыкновенію. Сходились люде і своїм звичаєм навчав їх. Єв. Мр. X. 1. 2) Приличіе. І дітки звичай знають. Ном. № 2850. Слово неправдиве звичаю не знає. Лавр. 123. 3) Нравъ. Ум. звича́єк, звичає́чок. Поміж людьми помоталася, звичаєчків та набралася. МУЕ. III. 160.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 130.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИЧАЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИЧАЙ"
Вигадчиця, -ці, ж. = вигадниця. Дочка була вже така вигадниця, що нехай Господь боронить. МВ. І. 26.
Вимислити Cм. вимишляти.
Зі́мно 1, -на, с. Холодъ. А Сус Христос в Давидовій шопі зімно терпить і дрожишь. Чуб. III. 384.
Крашениці, -ць, ж. мн. Красные суконные штаны у гуцуловъ. Шух. І. 120.
Марнотра́вець, -вця, м. Расточитель, мотъ.
Мення́ти, -ня́ю, -єш, гл. Именовать. Як вони себе менняли, чи святими, чи як, — не знаю. Павлогр. у.
Ніт нар. = Ні 1. Галиц. Там люде добрі, де мене ніт. Гол. III. 84.
Павкати, -вчу, -чеш, гл. О перепелѣ: кричать. Вх. Лем. 446. Cм. підпідьомкати.
Хрюкати, -каю, -єш, гл. = хрокати. На кого люде гомонять, на того й світі хрюкають. Ном. № 2365.
Чапайло, -ла, с. = блисканка. Вх. Пч. II. 12.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВИЧАЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.