Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звичай

Зви́чай, -ча́ю, м. 1) Обычай; обыкновеніе. А я такий звичай маю, що по повній випиваю. Чуб. V. 1096. свої́м звич́аєм. По обыкновенію, по своему обыкновенію. Сходились люде і своїм звичаєм навчав їх. Єв. Мр. X. 1. 2) Приличіе. І дітки звичай знають. Ном. № 2850. Слово неправдиве звичаю не знає. Лавр. 123. 3) Нравъ. Ум. звича́єк, звичає́чок. Поміж людьми помоталася, звичаєчків та набралася. МУЕ. III. 160.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 130.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИЧАЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИЧАЙ"
Духва́ти, -хва́ю, -єш, гл. Надѣяться, полагаться. Він духває на своє багатство. Та й на дядька не дуже духвайте. Св. Л. 248.
Єдине́ць, -нця́ м. = єдина́к 1. Ум. єдини́чок, єди́нчик. КС. 1882. XII. 513. Бодай же море не процвітало, вічними часи висихало та що мого сина єдиничка, єдиничка у себе взяло. АД. І. 246.
Колінечко, -ка, с. Ум. отъ коліно.
Конання, -ня, с. Агонія, умираніе. Ум. кона́нійко. МУЕ. III. 35.
Ло́щина, -ни, м. = лощовина. На лощині пасеться стадо турів. К. Орися. (ЗОЮР. II. 203). Ум. лощинка.
Подошукуватися, -куюся, -єшся, гл. Доискаться (многаго).
Попрятати, -таю, -єш, гл. Прибрать. Мнж. 57.
Роспростерти, -ся. Cм. роспростирати, -ся.
Хараманити, -ню, -ниш, гл. Обманывать, дурачить. Вх. Зн. 76.
Хожувати, -жую, -єш, гл. Хаживать. Хожували пани в гори. Вх. Зн. 76.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВИЧАЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.