Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звичай

Зви́чай, -ча́ю, м. 1) Обычай; обыкновеніе. А я такий звичай маю, що по повній випиваю. Чуб. V. 1096. свої́м звич́аєм. По обыкновенію, по своему обыкновенію. Сходились люде і своїм звичаєм навчав їх. Єв. Мр. X. 1. 2) Приличіе. І дітки звичай знають. Ном. № 2850. Слово неправдиве звичаю не знає. Лавр. 123. 3) Нравъ. Ум. звича́єк, звичає́чок. Поміж людьми помоталася, звичаєчків та набралася. МУЕ. III. 160.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 130.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИЧАЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИЧАЙ"
Апти́ка, -ки, ж. Аптека. Желех.
Заро́хкати, -каю, -єш, гл. Захрюкать. Зарохкаємо по свинячій. Хата. 130.
Згу́снути, -ну, -неш, гл. Сгустѣть. Пара від холоду згусне. Дещо. 89.
Обрипати, -паю, -єш, гл. Оббить, обвалить. Обрипав стіну. Вх. Лем. 441.
Понявчати, -чу́, -чи́ш, гл. = понявкати.
Пороспадлючуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Развратиться, испортиться нравственно (о многихъ).
Таліянець, тальянець, -нця, м. = таліян. Желех.
Тижик, -ка, м. пт. = чайка. Вх. Пч. II. 15.
Усюсінький, -а, -е. = усісінький. Желех.
Хатній, -я, -є. Комнатный, домашній, находящійся въ домѣ. Двері хатні. Вас. 195. Чуб. VII. 383. Хатня собака. Хатній поріг. Хатнього злодія не встережешся. Ном. № 11096. Казала полюва миша хатній. Мнж. 8.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВИЧАЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.