Байчар, -ра, м. Болтунъ, сплетникъ.
Відрада, -ди, ж.
1) Отрада, утѣшеніе. Та не дав мені порадоньки, серцю одрадоньки. — Яку ж тобі, моя мила, одраду давати? Ой коли б ти, мати, знала, що то за досада, то б ти мене оженила, щоб була відрада.
2) Отсовѣтываніе. Ум. відрадонька. Нема мені відрадоньки від мого нелюба. Cм. відрадість.
Забра́ти, -ся. Cм. забірати, -ся.
Закацу́бнути, -бну, -неш, гл. = закацюбнути.
Карність, -ности, ж. Наказаніе. Нехай мене Бог боронить від лихої напасти, від панської карности, від людської ненависти. За злодійство йому сієї карности мало. об. А хоч коли й мине день без карности, — то все неспокійно... все горя та лиха сподівайся.
Ли́ся, -сі, ж. 1) = лисуна. 2) Раст. Fulicata atra.
Лісу́нка, -ки, ж. Жена лісуна́.
Мандрі́вський, -а, -е. = мандрівний. Примандрує (встаровину піп) не знать зітки, — от було й кажуть: мандрівський піп служив.
Облудниця, -ці, ж. Лицемѣрка, притворщица.
Сухоземля, -лі, ж. Сухая земля. Як на сухоземлю, то нехай лучче в мішку стоїть.
