Без II, пред. 1) Безъ. Як рибі без води, так чернцю без манастиря. Без нічого. Ни съ чѣмъ. Так і зосталась без нічого. 2) Чрезъ. Кіт вискочив без вікно. Ведут мене без село. Ой втікала Бондарівна без вишневі сади. По причинѣ, благодаря, изъ-за. Ой вронила я віночок, без свій дурний розумочок. Без дощ орати не можна. Въ продолженіе, въ теченіе. Без два рочка го чекала. Без літо моя дочка була у наймах.
Гра́на, -ни, ж. = Грань 3 = жар.
Ді́вер, -ра, м. Деверь, мужнинъ братъ. Живе баба за дівером, лиха прикупивши. Ум. Ді́верко. Ой як мені діверка братіком назвать.
Моти́ка, -ки, ж. Кирка. А ні лопата, а ні мотика їх не розлучить. Сокира остра, мотика їй сестра.
Начитати, -та́ю, -єш, гл.
1) Вычитать. Не так сонце сходить, як письменні начитали.
2) Много прочесть.
Неймовірно нар. Недовѣрчиво, съ недовѣріемъ. Секретарь неймовірно глянув на Чіпку.
Обгорода, -ди, ж. Ограда, палисадъ. Обгороди да шанці робили.
Повниця, -ці, ж. Полный сосудъ. Ум. повни́чка, повнонька, повночка. Кропи нас, мати, водою святою непочатою, з повною повничкою доброю долечкою. Не пий, зятуню, першої повноньки. Стань, батеньку, перед мене і напийся до мене з повними повноньками з дрібнішії слізоньками. Чарочко — повночко, як мені до тебе пристати.
Трач, -ча, м.
1) Пильщикъ, распиливающій бревно на доски.
2) = трачевня.
Ударятися, -ряюся, -єшся, сов. в. ударитися, -рюся, -ришся, гл. 1) Только сов. в. Удариться, ударить себя. На руках понесуть тебе, щоб не вдаривсь об камінь ногою. Да вдарилась мати, об поли руками: тепер же я, мої діти, пропали із вами. Ой підлинув соколонько під зелений сад та вдарився крилечками об зелений сад. Шляхтянка скрикнула, підняла руки до неба і, як нежива, вдарилась об землю. 2) Бросаться, броситься, побѣжать. Дівчата вдарилися в-ростіч. В погонь.... ударилась за Марком. ударитись навтікача. Броситься бѣжать. 3) Отправляться, отправиться. Ударилась в город мамкувати. у мандри вдарилась. Отправилась въ дорогу, пошла бродяжничать. 4) Обращаться, обратиться къ кому, прибѣгнуть къ кому. Вона вдарилась до знахарки. вдарятися в що. Прибѣгать къ помощи чего, обращаться къ чему. Не плач, мати Оврамихо, не вдавайся вліки, — випроводила сина Овраменка у поход навіки. Не плач, мати Оврамихо, не вдаряйсь в ворожки, — поховали сина Овраменка в степу край дорожки. Cм. вдаватися. 5) ударитись у голос, у плач. Заплакать. 6) — у тугу. Запечалиться.
