Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збурлакуватіти

Збурлакува́тіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться бурлакою, т. е. бездомнымъ. Аф. 447.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБУРЛАКУВАТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБУРЛАКУВАТІТИ"
Годувати, -дую, -єш, гл. 1) Кормить. Багач ся дивує, чим убогий діти годує. Ном. № 1606. Вовка ноги годують. Ном. № 7207. 2) Пропитывать, вскармливать. Тяжко дітей годувати у безверхій хаті. Шевч. 99. Не на теє, козаченьку, дочку годувала, щоб з тобою пройдисвітом гуляти пускала. Н. п. 3) Откармливать. Годують на сало. Рудч. Ск. І. 71. 4) Пребывать, проживать въ теченіе года. Ном. № 10392.
Голу́бчичок, -чка, м. Ум. отъ голуб.
Зарива́тися I, -ва́юся, -єшся, сов. в. зари́тися, -ри́юся, -єшся, гл. Зарываться, зарыться. Зарився, як свиня въ шині. Ном. № 13784.
Очепурити, -рю́, -ри́ш, гл. Очистить, привести въ порядокъ. Очепурити двір. Рк. Левиц.
Підвалина, -ни, ж. 1) Толстая балка, составляющая основаніе деревянной стѣны. Чуб. VII. 376, 380. Підвалини небесного чертогу хитаються, як запалає гнівом. К. Іов. 56. 2) Часть ступы. Cм. ступа 2, 3. Шух. І. 161, 162.
Пообіцятися, -цяюся, -єшся, гл. Дать обѣщаніе, обѣщаться.
Толоб, -ба, м. = кадіб. Вх. Зн. 70.
Троєнка, -ки, ж. Раст. Мухоморъ, Agaricus, muscarius L. Вх. Зн. 71.
Чечевиця, -ці, ж. Раст. Ervum Lens L. ЗЮЗО. І. 122. Хто в горох, а хто в чечевицю. Ном. № 6658.
Шкодливо нар. = шкідливо.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБУРЛАКУВАТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.