Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збудь-вік

Збу́дь-Вік, -ка, об. Отжившій, очень старый, дряхлый отъ старости. Перша збудь-вік Пріська Чирянка, змолоду не раз сиділа в куні, позводила на той світ аж трьох мужиків. Кв. II. 87.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 126.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБУДЬ-ВІК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБУДЬ-ВІК"
Бибка, -ки, ж. Шишка овечьихъ экскрементовъ. Мил. М. 25. Cм. бібка.
Гомінки́й, -а́, -е́. Громко говорящій, звучный. Торжища гомінкі. К. ДЗ. 6.
Ли́на, -ни, ж. = линва.
Маршалкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Занимать должность маршала.
Мая́чити, -чу, -чиш, гл. Виднѣться вдали; быть на виду. Ой вийду я на вулицю, — маячу, маячу. Грин. III. 679. Нехай мене той забачить, що в полі маячить. Чуб.
Мрі́тно нар. Чуть-чуть замѣтно вдали. А там щось мрітно: чи то люде, чи то коні, а може копиці сіна.
Підкочувати, -чую, -єш, сов. в. підкоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Подкатывать, подкотить. Я колесо підкочу. Чуб. III. 70. Підкотили віз під повітку. Чуб. V. 963.
Поволічка, -ки, ж. Ум. отъ поволока.
Порозчиняти, -ня́ю, -єш, гл. То-же, что и розчинити, но во множествѣ.
Ухання, -ня, с. Крики: ухъ!
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБУДЬ-ВІК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.