Допе́внити, -ся. Cм. доповняти, -ся.
                        
                        
                                                
                          
	Жваку́н, -на, м. Чавкающій, чавкунъ. Ум. жвакунець.
                        
                        
                                                
                          
	Перем'яти. Cм. переминати.
                        
                        
                                                
                          Пицюрина, -ни, ж. Penis.                          
                        
                                                
                          Повимазувати, -зую, -єш, гл. Вымазать (во множ.). У юхтових чоботях... та так повимазуваних, що дьоготь так з них і тече.                         
                        
                                                
                          Прибудовувати, -вую, -єш, сов. в. прибудува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Пристраивать, пристроить.  З обох боків старої будівлі прибудував ще по крилу покоів.                         
                        
                                                
                          Розбійний, -а, -е. 	Взятый разбоемъ. Розбійні речі.                        
                        
                                                
                          Угонобляти, -ляю, -єш, сов. в. угоноби́ти, -блю, -биш, гл.
	1) Удовлетворять, удовлетворить, удовольствовать, доставлять, доставить удовольствіе. Помстою свій жаль угоноблю.  Угонобляють свій ледачий смак.  (Нас) сріблом-злотом угонобляли.  Молитвами Пречисту та святих угонобляли. 
	2) Устраивать, устроить, сдѣлать какъ слѣдуетъ. Всюди гарний був порядок, все було до діла: Харитина вгонобити знала і хотіла.  Тут Мася все, що треба вам, не лінувалась, вгонобила.  Молодий гончар робив, мисці денця не вгонобив.                         
                        
                                                
                          
	Урядник, -ка, м. Чиновникъ, должностное лицо.  
                        
                        
                                                
                          Штахети, -хет, ж. Рѣшетка, рѣшетчатая ограда. Перед двором великий пляц, штахетами обгороджений.  Кватиря Серединських стояла серед саду, що був одгороджений од княжого тільки невеличкими зелено помальованими штахетами.  Ум. штахетки. Перекинувсь півником, таким червоненьким, та й сів на штахетках перед замками.                         
                        
                       
             
 
               
              

 
 
				 
 
				 
				 
				 
          