Вимовчати, -чу, -чиш, гл. 1) Смолчать, умолчать. Жінка не вимовчала та й каже.... 2) Промолчать извѣстное время. Увесь вечір вимовчав, — ні пари з уст.
Відлежати Cм. відлежувати.
Жа́ба, -би, ж. 1) Лягушка; жаба. І жаба риба, бо в воді сидить. Пнеться, як жаба на купу. жа́ба ци́цьки дасть (кому). Утонетъ, вообще — умретъ (кто). Ум. жа́бка, жа́бонька, жа́бочка. Ув. жа́бище.
За́стайка, -ки, ж. Жилище пастуха гуцула въ полони́нах. Cм. стайка.
Захова, -вы, ж. = заховъ.
Ли́ччя, -чя, с. Морда, рыло. Із свинячим личчям та в пшенишне тісто.
Олив'яний, -а, -е. Оловяный. От клятий дмухнув — стала гора олив'яна.
Розбісоцький, -а, -е. = бісовський. Ой як отаман та соцький, то вони сини розбісоцькі.
Хист, -ту, м.
1) Способность, дарованіе. Чи ж з його хистом ото зробить. Не з моїм хистом було зробити те, чого бажав. тобі́ не хист. Ты не способенъ, не по твоимъ способностямъ. Тобі не хист з Енеєм битись.... ти, бачу, здатний бить собак. не до твого́ хисту. Не по твоимъ способностямъ.
2) Ограда, защита. Вітрюга такий, що аж хист вириває з землі навкруг пасіки.
Чайня, -ні, ж. Чайная.
