Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зблідлий

Зблі́длий, -а, -е. Поблѣднѣвшій. Сонце викотилось з-за Дніпра й освітило їх зблідлі лиця й трохи червоні очі. Левиц. Пов. 38. Тонкі та зблідлі уста. Мир. Пов. ІІ. 61.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 125.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБЛІДЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБЛІДЛИЙ"
Вабкий, -а, -е. Легко приманиваемый. Уманець. III. 172.
Визивання, -ня, с. 1) Вызываніе. 2) Брань, ругня. Вх. Лем. 397.
Вогненний, -а, -е. = огненний. Гаряча смола та сірка неначе вогненна річка розливаються. Стор. МПр. 47.
Глузливий, -а, -е. Насмѣшливый. Вона в мене добра й вірна жінка, тілько дуже жвава, жартлива й глузлива. Котл. МЧ. 471.
Дова́дливий, дова́дний, -а, -е. Досадный, тошный.
Дої́сти Cм. Доїдати.
Захмарювати, -рюю, -єш с. в. захмарити, -рю, -рышъ,, гл. Покрывать, покрыть тучами, затмить, затемнить. Захмарывъ прежню його славу. К. Псал. 209.
Майсте́рни́й, -а, -е. Мастерской; искусный, способный къ мастерству. Майстерна людина. Г. Барв. 435. Я майстерний до сього діла. Там у Рожеві народ усе майстерний. Кіевск. у.
Орудування, -ня, с. Завѣдываніе, руководство, управленіе.
Підпряжка, -ки, ж. Припряжка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБЛІДЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.