Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зблідлий

Зблі́длий, -а, -е. Поблѣднѣвшій. Сонце викотилось з-за Дніпра й освітило їх зблідлі лиця й трохи червоні очі. Левиц. Пов. 38. Тонкі та зблідлі уста. Мир. Пов. ІІ. 61.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 125.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБЛІДЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБЛІДЛИЙ"
Владіти, -дію, -єш, гл. = володіти.
Деся́точок, -чка, Ум. отъ десяток.
Золотарь, -ря́, м. 1) Золотыхъ дѣлъ мастеръ. Золотарь, золотарик, скуй мені персник. Чуб. III. 394. Сусіди кажуть, що нема вдома, що пішов до золотаря. Чуб. III. 326. 2) Насмѣшливое названіе очистителя отхожихъ мѣстъ. Харьк. Ум. золота́рик.
Оробина, -ни, ж. = горобина. ЗЮЗО. І. 137.
Перечитати Cм. перечитувати.
Рубака, -ки, м. Рубака. Латин старий був не рубака і воюватись не хотів. Котл. Ен.
Сутки 1, -ток, ж. мн. Сутки. День і ніч — сутки пріч. Ном. № 10919.
Тетерець, -рця, м. = тетервак. Вх. Пч. II. 15.
Чара, -ри, ж. Большая рюмка. Гостю налив чару, а сам випив пару. Ном. № 11564.
Шпарутки, -ків, мн. Двѣ дощечки, связанныя по срединѣ, въ мѣстѣ, гдѣ соприкасаются ихъ внутренніе концы, — при помощи ихъ равномѣрно растягиваютъ края полотна. Cм. шпарувати 2. МУЕ. III. 19.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБЛІДЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.