Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збіч

Збіч, збо́чу, м. Склонъ (горы). Наближився він до збочу гори Оливної. Єв. Л. XIX. 37.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 125.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБІЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБІЧ"
Дола́дне Cм. доладно.
Забезпе́чити Cм. забезпечувати.
Зманювати, -нюю, -єш, сов. в. змани́ти, -ню́, -ниш, гл. Сманивать, сманить.
Лю́тити, -чу, -тиш, гл. Сердить, раздражать. Желех.
Мнясни́й, -а, -е. Мясной.
Порятувати, -ту́ю, -єш, гл. Спасти.
Провал, -лу, м. = провалля. Вх. Зн. 56.
Розложитися, -жуся, -жишся, гл. = роскластися. Кромѣ указанныхъ значеній, еще — 4) Раздаться, раздѣлиться на обѣ стороны. Ти, вишневий саду, розлежися, біленький камінь одчинися. Чуб. V. 781.
Тюлька, -ки, ж. Рыба Clupea cultiventris Nordm. Браун. 29.
Фрембія, -бії, ж. Завязка, шнурокъ у фартука. Вх. Зн. 75.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБІЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.