Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збірати

Збіра́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. зібра́ти, -зберу́, -ре́ш, гл. Собирать, собрать. Єв. Мт. II. 4. А за нею голуби літали, вони теє піррячко збірали. Лавр. 82. А я ж тую дрібну ряску зберу у запаску. Мет. 84. Ярь наша отець і мати: хто не посіє, не буде збірати. Ном. № 548. Зібрав троянську всю громаду. Котл. Ен. II. 10.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 124.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБІРАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБІРАТИ"
Бреймеж. Припѣвъ въ пѣсняхъ, безъ особаго значенія, заимствованный изъ сербскаго языка и встрѣчающійся вмѣстѣ съ такимъ же восклицаніемъ море. Ходить турчин по риночку. Гей, море бреАД. І. 275. Ходить сербин по базарі. Брей море, брей! Та торгує дівчиноньку. Брей море, брей! АД. І. 279.
Букшпан, -ну, м. Самшитъ, буксъ, Buxus semporvirens.
Воларь, -ря, м. = воляр. Галиц.
Заґа́вити, -влю, -виш, гл.кого́. Отвлечь вниманіе чье. Я (злодій) піду їх заґавлю,.. ти і бери. Мнж. 110.
Клін, кло́ну, м. = кльон. Желех.
На́глити, -лю, -лиш, гл. Торопить, понукать. Желех.
Піддулька, -ки, ж. Одинъ изъ садовыхъ сортовъ груши. ЗЮЗО. І. 133.
Пороспозирати, -ра́ю, -єш, гл. = розглянути. Вх. Уг. 261.
Пробовтатися, -таюся, -єшся, гл. Проболтаться (въ водѣ, жидкости) извѣстное время. Та оце ж усе з тими сорочками бовталась на річці, — аж до обід пробовталась. Харьк.
Роскопати, -ся. Cм. роскопувати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБІРАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.