Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заянець

За́янець, -нця, м. = заєць. Вх. Пч. II. 6.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 120.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЯНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЯНЕЦЬ"
Горо́донько, -ка, м. Ум. отъ горо́д.
Ді́дичка, -ки, ж. Помѣщица, владѣтельница.
Же́стер, -ру, м. = жостір.
Навтика́ти, -ка́ю, -єш, гл. Воткнуть (во множествѣ).
Надхма́рний, -а, -е. Заоблачный. Желех.
Несподівано нар. Неожиданно; нечаянно.
Поташ, -шу, м. Поташъ.
Почаркувати, -ку́ю, -єш, гл. Попьянствовать.
Тройчаки, -ків, м. мн. Вилы съ тремя зубьями. Харьк. г.
Хвітькати, -каю, -єш, гл. Посвистывать. Жовна фітькала, туркала горлиця. Св. Л. 211.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЯНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.