Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зачіпати

Зачіпа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. зачепи́ти, -плю́, -пиш, гл. 1) Цѣплять, зацѣпить, задѣвать, задѣть. Чи витягнеш з води Левиахвана, гачком його, як рибу, зачепивши. К. Іов. 92. ні за що рук зачепи́ти. Ном. № 9870. Не съ чѣмъ начать, нѣтъ средствъ для начала (о хозяйствѣ, заработкѣ). За що б тут руки зачепити? За яке ремество взятись? Чуб. II. 17. хиба́ тебе́ во́зом зачепи́ли? Чѣмъ тебя особеннымъ затронули, обидѣли? Ном. № 4040. 2) Трогать, тронуть, затрагивать, затронуть. Міг би йому листи визволені писати, щоб не міг ніхто нігде зачіпати. Макс. (1849), 33. Мене вовки і не зачепили. Грин. І. 165. А сусідці перстень даєш, — нащо ж мене зачіпаєш? Чуб. V. 200.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 116.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЧІПАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЧІПАТИ"
Гониві́тер, -тра, м. = Вертипорох. Вх. Зн. 6.
Гу́ствина, -ни, ж. Чаща, густой лѣсъ, зарость.
Зани́в, -ву, м. То-же, что и толока (пастбище для скота), но находящаяся за полями. Вх. Зн. 19.
Коваль, -ля, м. 1) Кузнецъ. У кузні коваль, забувши про залізо в горні, балакав з хуторянами про чорну раду. К. ЧР. Коваль коня кує, а жаба і собі ногу дає. Ном. № 2548. 2) холо́дний коваль. Слесарь. Жінка старого холодного коваля. Стор. МПр. 155. 3) Названіе отца новорожденнаго (на крестинахъ). Мил. 24. 4) Названіе плохого въ ходу вола. КС. 1898. VII. 46. 5) Насѣк.: щелкунъ, Elater. Вх. Пч. І. 6. 6) = коваляк. Вх. Уг. 245. 7) Насѣк.: тараканъ. Вх. Уг. 245. 8) Кусокъ сала, даваемый лучшему гонщику берлинъ и плотовъ. Він добре жене — коваля дістане. Любечъ. Ум. ковалик, ковальчик. ковалики в паністарій кують. Страшно. Ном. № 13650.
Крадіжний, -а, -е. Воровской. Крадіжні гроші. Н. Вол. у.
Піввідровий, -а, -е. Полуведерный. Ми світові люде! Ось бери лиш піввідрове барильце та біжи по четвертину. Кіевск. у.
Поліг, -логу, м. 1) Низменное мѣсто у рѣки. 2) = покіс. Шух. І. 170.
Срібнястий, -а, -е. Серебристый. Вх. Лем. 469.
Уперізувати, -зую, -єш, сен. в. уперезати, -режу, -жеш, гл. 1) Подпоясывать, подпоясать. Христа мучили, на хрест роспняли та й ожинною вперізували. Kolb. І. 96. Марисю матінка родила, місяцем (об) городила, соненьком вперезала. О. 1862. IV. 11. 2) Только сов. в. Съѣсть, уплесть. Станове їм вареники. Уперезали вони макітру. Мнж. 92.
Шкурка, -ки, ж. 1) Ум. отъ шкура. 2) Кожица на плодахъ. Як положиш кислицю у піч спектись, то шкурка на ній репне. Дещо. 3) Пленка. Пождіть, діти, поки Біг на кісіль шкурку натягне. Ном.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЧІПАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.