Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зачинити

Зачини́ти, -ся. Cм. зачиняти, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 116.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЧИНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЧИНИТИ"
Дубо́к, -бка́, м. Ум. отъ дуб.
Коштовитий, -а, -е. Дорогой, цѣнный. Харьк. г. Ой справ же мені, мати... коштовитий цвіток. Чуб. V. 748.
Поприкладати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и приложи́ти, но во множествѣ. Поприкладала до чиряків печеної цибулі. Харьк. Поприкладав (печатку) усім на лобі. Чуб. II. 605.  
Похарамаркати, -каю, -єш, гл. = похамаркати.
Премудро нар. Премудро, очень мудро. Зробив єси премудро. К. Псал. 15.
Торопитися, -плюся, -пишся, гл. Пугаться, робѣть. Чого він торопиться, оцей тороплений кінь? Канев. у.
Тубільний, -а, -е. Туземный, мѣстный. Левч. 72.
Узбіч I, -бочі, ж. Скатъ, покатость. Спускаються вниз так узбічну, бо рівно не можна з'їхати. Св. Л. 214.
Улегці нар. Налегкѣ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЧИНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.