Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зацурати

Зацура́ти, -ра́ю, -єш, гл. Оставить, бросить. Твою дочку хоче брати, мене, бідну, зацурати. О. 1861. XI. Кух. 30.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 114.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЦУРАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЦУРАТИ"
Відколупувати Cм. відколупнути.
Заора́ти Cм. заорювати.
Зубок, -бка, м. = зубець 1 и 2. Наступив на зубки в граблях. Грин. II. 207. Зубки в ритках. МУЕ. III. 20.
Купці гл., дѣтс. = купі. О. 1862. IX. 119.
М'яку́ш и мняку́ш, -ша, м. 1) Мягкія части мяса. Камен. у. 2) Раст. Potentilla anserina. Вх. Пч. I. 12.
Набелькота́ти, -чу́, -чеш, гл. 1) Набормотать, наговорить невнятно. 2) Наболтать, наговорить много.
Оскорб, -бу, м. Обида, несправедливость. Вх. Зн. 45.
Тачечка, -ки, ж. Ум. отъ тачка.
Уперто нар. Упрямо, упорно.
Хвасті, -тів, ж. = хвастощі. Дайте санчат хвасті підомчать. Ном. № 13535.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЦУРАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.