Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

затоплятися

Затопля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. затопи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. Погружаться, погрузиться въ воду, утонуть. А змія тоді в море, — так і затопилась. Рудч. Ск. II. 97.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 109.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТОПЛЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТОПЛЯТИСЯ"
Мару́да, -ди, об. Копотунъ, копотунья, мямля, мѣшкотный.
Набли́зити, -ся. Cм. Наближа́ти, наближа́тися.
Обтягати, -га́ю, -єш, сов. в. обтягти, -гну, -неш, гл. Обтягивать, обтянуть.
Панноччин, -на, -не. Барышнинъ. Кожний же то домагається панноччиного привіту. МВ. (О. 1862. III. 44.)
Покій I, -ко́ю, м. Покой, миръ. дати по́кій, дати чистий по́кій. Оставить въ покоѣ. Дай їй покій! Чуб. V. 273. Та дай мені чистий покій... Я не маю коли і в голову пошкрябатись. Св. Л. 202.
Построїти, -ро́ю, -їш, гл. Построить. Вирубайте й мені яворець, я й собі построю дворець. Рудч. Ск. І. 14.
Потоля, -лі, ж. Потворство, поблажка, потачка, воля. Ном. № 3354. Дай дітям потолю, сам підеш у неволю. Волч. у. Язиком що хоч роби, а рукам потолі не давай. Ном. Левенець довго опинавсь і серцю не давав потолі. Мкр. Г. 18.
Розденати, -на́ю, -єш, сов. в. розідни́ти, -ню, -ниш, гл. Вынимать, вынуть дно. Вх. Зн. 60. Узяли вони той вулік украли та й повезли його в поле, та там десь і розіднили, — дно викопали. Новомоск. у.
Сіделечко, -ка, с. Ум. отъ сідло.
Сотенний, -а, -е. Сотенный. Приходить один сотенний осаула. Сим. 226.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАТОПЛЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.