Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

застібка

За́стібка, -ки, ж. = застіжка. У нашої Одарки на застібці стрічка. О. 1861. X. 82. Двоє дітей... в якихсь ганчірках замість сорочок, котрі вони якось соромливо позводили на грудях чорними рученятами, бо застібок не було. Мир. ХРВ. 186.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 101.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСТІБКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСТІБКА"
Брусований, -а, -е. 1) О деревѣ: обтесанный на четыре грани. Шух. I. 88. 2) Сдѣланный изъ четырехгранныхъ бревенъ. Брусована хата. Шух. I. 89.
Відлазити, -жу, -зиш, сов. в. відлізти, -лізу, -зеш, гл. Отползать, отползти.
Де́шево нар. Дешево. Ум. Дешеве́нько.
Їжачич, -ча, м. Ежъ-самецъ. Чи воно їжачич, чи їжачиха? Лубен. у.
Колосся, -ся, с. соб. Колосья. Лежить як жива, у пшениці, аж колосся над нею похилилось. МВ. Молоде колосся з жита зриваю. Г. Барв. 353.
Ле́ме сз. = лем. Вх. Зн. 32.
Парня, -ні, ж. Помѣщеніе, гдѣ парятъ дерево для ободьевъ. Вас. 146.
Підколінниці, -ниць, ж. мн. Родъ шерстяныхъ чулковъ. Вх. Зн. 49. Желех.
Хлептати, -пчу, -чеш, гл. = хлебтати. Не погане море, що собаки хлепчуть. Ном. № 5210. Та ж він хлепче кров людськую, мов собака воду. К. МБ. X. 12.
Чадно нар. Угарно. Як... дуже чадно, то і вмерти можна. Дещо.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАСТІБКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.