Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

застібка

За́стібка, -ки, ж. = застіжка. У нашої Одарки на застібці стрічка. О. 1861. X. 82. Двоє дітей... в якихсь ганчірках замість сорочок, котрі вони якось соромливо позводили на грудях чорними рученятами, бо застібок не було. Мир. ХРВ. 186.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 101.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСТІБКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСТІБКА"
Де́сять, -ти́ и -тьо́х, чис. Десять. Один дурень камінь у воду кине, а десять розумних не витягне. Ном. № 6178. Журбані ввечері оголошувались десятьма вулицями. Левиц. Пов. 174. Десятома рублями не одбудеш весілля. Н. Вол. у.
Зале́жати, -жу, -жиш, гл. Зависѣть. Залежатися. Cм. залежуватися. Залежиться, гл. безл. = залежати.
Капець, -пця, м. 1) Кожаная обувь безъ голенищъ, опорки, туфли. Від злого давця бери й капця. Ном. А дід бабці купив капці, та короткі були, то втяв пальці. О. 1861. XI. 68. (Н. п.). 2) Родъ суконныхъ шитыхъ носковъ. Гол. Од. 67. Иногда къ нимъ пришивается продолженіе, охватывающее икры ногъ. Шух. І. 125. 3) Переносно: конецъ, смерть. Як де нагрюкають якого жида, там йому й капець. Екатер. у. Слов. Д. Эварн. Cм. капут.
Опряга, -ги, ж. Смерть. Нехай на її опряга прийде.  
Осяйний, -а́, -е́ Сіяющій, блестящій. Стала одежа його осяйна. Єв. Мр. IX. 3. Куди сей дука осяйний прямує. К. Бай. 109. Мрії далекі, осяйні мені веселкою замріють. Г. Барв. 535.
Потесати, -шу́, -шеш, гл. 1) Потесать нѣкоторое время. 2) Обтесать, вытесать (во множествѣ).
Приблукати, -ка́ю, -єш, гл. = приблудити. Ходила вона, ходила та й приблукала до попа у слободу. Мнж. 37.
Прибріхувати, -хую, -єш, сов. в. прибрехати, -брешу, -шеш, гл. Привирать, приврать. Глухий не почує, так прибреше. Ном. № 8564.
Спілкувати, -ку́ю, -єш, гл.з ким. Быть въ компаніи, дѣлать что-либо сообща, имѣть сношенія, связи съ кѣмъ.
Узброюватися, -роююся, -єшся, сов. в. узброітися, -роюся, -їшся, гл. Вооружаться, вооружиться. О. 1862. VI. 98.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАСТІБКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.