Вибавляти, -ля́ю, -єш, сов. в. вибавити, -влю, -виш, гл. 1) Избавлять, избавить, спасать, спасти. Ти мене вибавив од смерти, а я тебе. 2) Выводить, вывести, уничтожать, уничтожить. Вибав плямки. Кропива заклюнулась у вишняку, так треба вибавити. Він вибавляв кукіль з жита. Як вітрець повіє, росоньку висушить, а з мого серденька жалю не вибавить.
Зваля́ти, -ля́ю, -єш, гл. = звалити.
Зорявий, -а, -е. = зоряний. Зорява стяга рожева зорялася. Зоряве небо миготить.
Зцілити, -ся. Cм. зціляти, -ся.
Козачок, -чка, ж. Ум. отъ козак.
1) Маленькій казакъ. Я не царенко, не короленко, я ж отецький синок да панок козачок.
2) Прислуга комнатная изъ крѣпостныхъ въ прежнее время.
3) Насѣк. Cerambux. Червоні козачки... ворушаться по землі.
4) мн. Прутики, употребляемые въ дѣтской игрѣ того-же имени.
Кудлай, -лая, м.
1) Человѣкъ со всклокоченной головой.
2) Кличка мохнатой собаки.
Метла́стий, -а, -е. = мітластий. Метласта борода.
Поприсипатися, -паємося, -єтеся, гл. Присыпаться (во множествѣ).
Поховатися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Спрятаться (о многихъ). Духом, як миші, поховались козаки у ту нору.
Ростанцювати, -цюю, -єш, гл. Развлечь танцами. Не жадну й тугу танцюра ростанцює.
