Біловинники, -ків, м. мн. Родъ зимнихъ яблокъ.
Підтикатися, -каюся, -єшся, сов. в. підтикатися, -чуся, -чешся и підіткну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. Подтыкаться, подоткнуться, подсунуться. Підтикалась, підсмикалась, йду гречки косити, а щоб мені запашіти та й не заросити. Шкапові чоботи набув, підтикався, підперезався і пояс цупко підтягнув.
Побентежити, -жу, -жиш, гл. Обезкуражить, смутить (многихъ).
Посліпити, -плю, -пиш, гл. Ослѣпить (многихъ). Баньки їм бодай посліпило.
Поськати, -ка́ю, -єш, гл. Поискать въ головѣ. Баба нагодувала його, напоїла і голову йому змила і поськала.
Спочивище, -ща, с. Мѣсто отдыха. До вічного спочивища добралась. Де захист наш, спочивище тихе?
Стук II, -ку, м. Стукъ. у стук стукати. Сильно стучать. У стук серце стукало.
Сусідній, -я, -є. Сосѣдній. Дівчата оце з сусідніх сіл.
Унімати, -маю, -єш, сов. в. уняти, уйму, -меш, гл.
1) Утихать, утихнуть. Стало синє море унімати. Та так воно унімало, як би ніколи не грало.
2) Понимать, понять, раздирать, сообразить. Я чув крик на вгороді і вийшов з хати. Не уняв — чи бились, чи як, і хто з ким.
Чіплятися, -ля́юся, -єшся, гл. 1) Цѣпляться. Біда за біду чіпляється, як у ланцюзі кільце за кільце. 2) Привязываться, приставать.
