Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

залубка

Залу́бка, -ки, ж. = залу́биці.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 60.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛУБКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛУБКА"
Доскона́лий, -а, -е. 1) Совершенный. 2) Настоящій, дѣйствительный. Хто тут досконалий хазяїн? Черк. у.
Зліпити, -ся. Cм. зліплювати, -ся.
Поспотикатися, -каюся, -єшся, гл. Поспотыкаться нѣкоторое время.
Прохання, -ня, с. Просьба. Левиц. Пов. 57. На моє прохання.... одгукнулись. Ном. Од. видав. І.
Пустодомок, -мка, м. Не домовитый человѣкъ.
Скарбний, -а, -е. = скарбовий.
Угайка, -ки, ж. Потеря времени. (Зміев. у.). Як би з ранку зараз узялася була, то скільки б зробила, а то поки принесла то води, то кізяків, та поки посходились — от і вгайка.
Урвант, -та, м. = вірвант. Рудч. Чп. 250.
Цимбал, -ла, м. Олухъ, балбесъ. Цимбале, цимбале дурний. Ном. № 6300.
Челепати, -паю, -єш, гл. = чалапати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЛУБКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.