Добігати, -га́ю, -єш, сов. в. добігти, -біжу́, -жи́ш, гл. Добѣгать, добѣжать. Швидкий сам добіжить, а смирного Бог донесе. 2) Добігти чого́. Пріобрѣсти что, добыть что; о болѣзни: захватить. Мабуть чи не сухоти добігла й кров'ю стала хряпати.
Застели́ти, -ся. Cм. застеляти, -ся.
Ли́лик, -ка, м. Летучая мышь.
Лопу́х, -ха́, м. Раст. репейникъ, Arctium lappa. лови рибу, де лопух є. Дметься, як жаба на лопуху. Ум. лопушо́к.
Люлю-сю! меж. Крикъ на свиней, когда ихъ загоняютъ.
Повимерзати, -за́ємо, -єте, гл. Вымерзнуть (во множ.). Не сходить у мене на городі нічого: рано посіяла, так мабуть повимерзало.
Розважання, -ня, с. = розвага.
Укопати, -ся. Cм. укопувати, -ся.
Устромити, -ся. Cм. устромляти, -ся.
Шевлюг, -га, м. = шелюг 1. Слизький, як в'юн, гнучкий, як шевлюг.