Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

залицяйник

Залиця́йник, -ка, м. Ухаживатель. До себе нікого не підпускає... зараз прізвище залицяйникові й приложить. Г. Барв. 447.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 58.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛИЦЯЙНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛИЦЯЙНИК"
Бушки! Дѣтск. = бусі.
Віч-на-віч, нар. Съ глазу на глазъ; лицемъ въ лицу. Нехай же я вас віч-на-віч зведу; тоді побачимо, хто бреше.
Гу́стість, -тости, ж. Густота. Желех.
Зімни́к, -ка, м. Раст. Aster animus L. ЗЮЗО. І. 168.
Материя́л, -лу, м. Матерьялъ. Желех.
Мня, мення, с. Имя. Давайте з'їмо того, у кого погане мня. Мнж. 4.
Надя́куватися 1, -куюся, -єшся, гл. Достаточно поблагодарить. Радіють та Богові не надякуються. Мир. ХРВ. 46.
Окописько, -ка
Повтішатися, -шаємося, -єтеся, гл. Порадоваться (о многихъ). Вірно любилися, да й не побралися, тілько вороженьки да повтішалися. Мет. 92.
Ухатий, -а, -е. = вухатий. Гол. ІІІ. 462.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЛИЦЯЙНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.